.png){kind=link}
| П • О • Р | Інтермеццо | ||
|---|---|---|---|
| Вступ | Пролог | Ⅰ · Ⅱ · Ⅲ · Ⅳ | Епілог |
Інтермеццо Ⅲ — п’ятий (проміжний) відеоролик гри Mafia: The City of Lost Heaven.
Програється між розділами Угода століття! та Бон Апетит!. Деталізація бесіди між Томом і детективом Норманом, розпочатої в Прологу. Продовження історії…
Поза кадром[]
Том розповів про події розділу Угода століття!.
Стислий зміст[]
Газета від 5 грудня 1933 року «Відміна „сухого закону“». Том обзавівся сім'єю. Відмивання грошей мафії. Відношення «Коза Ностри» до наркотиків. Нагляд за дотриманням законів честі. Порівняння мафії з державою. Методи наведення порядку. Детектив Норман: копи зберігають закон для всіх, мафіозі — тільки для себе (грабуючи простих людей).
Повний діалог
— В тридцать третьому відмінили "сухий закон"…
— Либонь, ви не дуже й раді були, га? Золоті днинки закінчилися…
— Ну, наші були не в захваті, але особливо ніхто не переживав. Врешті-решт, я оженився на Сарі, й у нас народилася дочка. Це був хороший час. Бізнес, зрештою, не затихнув. Під час "сухого закону" в нас була купа "зелені", й ми вклали її в нові проекти. Багато з них були легальними. В нас були звичайні контори — будівельні, транспортні, ресторани… ми верховодили профсоюзами… і, звісно, залишалися азартні ігри, букмекери, лотереї… Насправді, все було дуже непогано. Тільки намагалися триматися подалі від наркоти, хоча це й не завжди було легко.
— Та ну? Бізнес є бізнес, так?
— От тут ты неправий! «Коза Ностра» — це тобі не ірландці з вузькоокими! З наркотиками приходять великі гроші й вельми більші проблеми. Якщо в когось були проблеми з копами через наркоту, він зазвичай чинив мудро — зізнавався. Попади він у руки своєї Сім'ї, йому каюк! Наркотики — табу.
— Так, у вас що, ще й були спеціальні хлопці, щоби судити?
— Щось на зразок того. Провідні Сім'ї вибирали Боса з Босів. Цей чоловік улагоджував великі проблеми й встановлював правила гри.
— Отже, злочинці — порушники закону — мали власний суд? З глузду з'їхати можна!
— «Закони не незмінні» — золоті слова. Кожна країна в світі має свої. Просто той, у кого є влада, нав'язує всім свою волю. А від людини залежить, чи служити хазяїну сліпо, чи проводити власну політику. Чому Дон повинен був підкорятися? Мафія брала гору над "сухим законом" зі своїми законами. Купка бідних, неосвічених сицилійських імігрантів була сильніша за всі закони, суди й поліцію тут, в Штатах. Звісно, це потребувало дій.
— Яких — убивств? Страждань, які заподіювали людям?
— Та годі! Гадаєш, мафія просто так убиває невинних людей? Мафія карає тих, хто порушив закони, в тому числі й багато ваших законів. Певне, ми не можемо нікого поштрафувати, посадити у в'язницю… Кожен, хто приходить працювати на нас, знає, що на нього чекає, якщо він порушить правила. Люди брешуть, крадуть, і для багатьох злочинців улюблена розвага — поцупити що-небудь у братви, так само, як для мафіозі розвага — обдурювати державу.
— А як щодо вимагань, грабіжів і нападів? Га?
— Ей, але й копи — не святі. Ні один Дон не похвалить своїх бійців за те, що вони ображають простих людей, крім того, ми не втручаємося у приватні справи. А щодо вимагань, то більшість людей самі приходять до Дона за допомогою та порадою. І з радістю платять за них. Дон — шанована людина. Але не кожен Дон — такий, як Сальєрі.
— Що правда, то правда.
— Ну, от бачиш.
— Ваша система працює, але знаеш, чому? Тому що ви — банда егоїстичних убивць і піклуєтеся лише власним зиском. Ви живете, щоби радіти життю, як свиня у лайні. Ось чому ви удачливі — тому що дбаєте тільки про себе. А ми дбаємо про всіх. Копи повинні підтримувати закон і порядок для всіх, а це куди як важче.
— Це правда, але Дона можеш вилучити зі списку своїх підзахисних. Він сам за себе потурбується.
— А як на рахунок тебе? Ти-но заради чого тут сидиш?